Виставковий проєкт "Exodus: Шлях з небуття", який нещодавно відкрився в Києві, об'єднав роботи литовця Даумантаса Леваса Тодесаса й українця Матвія Вайсберга, які рефлексують про шлях до свободи єврейського та українського народів.
"Шлях з небуття" розпочинається у символічному місці — спорткомплексі "Авангард" на вулиці Іллєнка (одна зі старих назв — Мельникова), побудованому в Бабиному Яру на місці старого єврейського кладовища. На жаль, торік це місце набуло нового трагічного значення: 1 березня 2022 року, під час обстрілу телевежі, сюди влучила російська ракета, яка вбила шістьох українців. Так "Авангард" став пам’яткою вже нових злочинних зазіхань на життя людей.
У спорткомплексі сліди торішнього обстрілу залишилися вже як меморіал — понівечений фасад, покриті попелом тренажери та розтрощена підлога промовисто нагадують, що геноцид — жахливий злочин проти людства, який продовжується і в XXI столітті. 14 травня, у День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни, тут відкрилася символічна виставка, яка осмислює травматичне минуле і сьогодення єврейського та українського народів.
"Exodus: Шлях з небуття" об’єднує творчі проєкти видатного українського художника Матвія Вайсберга "Тонка червона лінія" та литовського митця Даумантаса Тодесаса "Мандри Мойсея". "Український та єврейський народи мають спільний складний історичний шлях у прагненні свободи. Показати цю єдність і покликаний "Exodus: Шлях з небуття"", — розповідає його кураторка, керівниця НІМЗ "Бабин Яр" Роза Тапанова.
"Мандри Мойсея" Тодесаса до Києва показали у польському Кельці. Роза Тапанова розповідає, що одразу зрозуміла — проєкт обов'язково має бути представлений в Україні. Рефлексію литовського митця вирішили об'єднати із серією робіт Матвія Вайсберга, присвяченою Маріуполю та шляху українського народу до свободи.
У проєкті "Мандри Мойсея" Даумантас Тодесас надихнувся майже втраченою роботою литовського скульптора Яковаса Бунки, який на початку Другої світової війни був депортований з Литви до Сибіру. Яковас пройшов війну, повернувся на батьківщину, і саме тема історичної пам’яті стала ключовою для його творчості.
Після війни, в пам'ять про загиблих євреїв, Бунка почав робити з дерева меморіальні фігури над місцями розстрілів, зокрема створив серію "Мойсей із Плателяй", яка була розміщена на пагорбі біля озера у литовському містечку Плателяй. З плином часу робота була майже зруйнована, і кілька років тому Тодесас вирішив відновити її, зібравши десятки художників з усього світу, щоб кожен з них надав скульптурі нового життя та розповів про історію боротьби за свободу його власного народу. Одним з учасників став і відомий український митець Матвій Вайсберг, яку створив для проєкту свою версію маски Мойсея.
Даумантас Тодесас зізнається, що мріяв показати "Мандри Мойсея" саме в Києві, адже немає в світі зараз більш доречного місця для цієї виставки. "Кажуть, що мистецтво — це певною мірою зброя. Що ж, я теж хочу воювати за Україну таким чином", — зізнається художник, який особисто приїхав на відкриття виставки у Київ.
Друга частина проєкту "Exodus: Шлях з небуття" — це рефлексія Матвія Вайсберга про сьогодення України. Вайсберг представляє на виставці серію проникливих полотен, на яких українські захисники зображені у символічних образах античних воїнів — понівечених, але незламних. Цикл, який згодом отримав назву "Тонка червона лінія", був створений навесні страшного 2022 року і присвячений обороні Маріуполя.
"На початку повномасштабного вторгнення я опинився у Мюнхені і ходив до Гліптотеки, дивився на давньогрецькі фризи, — розповідає Вайсберг. — У когось не було руки, ноги, у когось був тільки тулуб. Я подивився — і побачив у цих зображеннях зв'язок із нашими захисниками Маріуполя. І почав малювати. Я дивився на античних воїнів та думав про те, що вони стоять вже 3000 років — поранені, понівечені, але стоять. Як і наші захисники".
Художник зізнається, що в певному сенсі ця серія стала для нього терапевтичною, адже він малював саме в той період, коли весь світ отримував найтрагічніші новини з Маріуполя.
Всі полотна Вайсберга об’єднані тонкою червоною лінією. Цей термін визначає надзвичайну оборону на межі неможливого. Червона лінія, на вигляд слабка і тонка, насправді виявляється потужною — вона дає сили і тримає понівечених воїнів. Маріуполь, Харків, Київ, Чернігів, Суми, Миколаїв, Бахмут, Авдіївка, Буча, Ірпінь, Куп'янськ, Ізюм — всі українські міста і села виявилися тією Червоною Лінією, яка не дає ворогу зламати українців.
Ця виставка — одна з перших подій, реалізованих в межах нової стратегії розвитку Бабиного Яру. "Наше завдання — щоб він перестав бути некрополем, натомість став місцем пам’яті. Адже сьогодні ми маємо осмислити своє минуле для розуміння майбутнього, а це неможливо без живого культурного діалогу", — каже Тапанова. Найближчим часом запрацює літній кінотеатр, де демонструватимуть фільми про геноцид та пам’ять; з’являться символічні маршрути парком і буде представлена історико-культурна програма заходів. На території літнього кінотеатру вже цього літа з'являться символічні мурали авторства Матвія Вайсберга — зокрема вже добре відомий українцям "Янгол ЗСУ", справжній символ-охоронець України.
"Зараз це особливо важливо — адже будь-яке відновлення не може відбуватися без меморіалізації", — каже Роза Тапанова і зізнається: прагне, аби українці приходили в Бабин Яр не тільки двічі на рік для вшанування пам’яті загиблих, а щоб він став місцем для роздумів та пошуку відповідей на питання сьогодення.
