У липні-вересні 1941 року Пінська військова флотилія вела бойові дії на річці Дніпрі та на суходолі, обороняючи місто Київ від наступаючих військ нацистської Німеччини. 19 вересня 1941 року радянськівійська залишили українську столицю разом з 400 тисячами киян на поталу ворогові.
Увечері того ж дня на лівому березі Дніпра біля Дарниці був сформований сухопутний загін моряків у складі двох батальйонів, окремої роти та офіцерської роти. В загін увійшов особовий склад кораблів, штабних і тилових підрозділів Пінської військової флотилії.
На ранок наступного дня, 20 вересня 1941 року,особовий склад новосформованого загону флотилії під командуванням капітана 2 рангу Брахмана І.І. вступив в нерівний бій з переважаючими силами ворога. Військові моряки контратакували, прориваючи бойові порядки німецьких військ в районі села Іванкова Бориспільського району. Це був останній бій моряків у складі формування Пінської військової флотилії. За спогадами місцевих жителів поле бою було чорним від військово-морських одностроїв загиблих моряків. За архівними даними тоді загинуло понад 200 бійців.
Але частині військових моряків все ж таки пощастило вижити в нерівному бою. Вони продовжили воювати в оточенні. Разом з армійськими частинами чи невеликими групами, подекуди й поодинці,пробивались ворожими тилами до лінії фронту. Моряки, які вийшли до своїх регулярних військ, влились у склад діючих флотів та флотилій і продовжили боротьбу із загарбниками. Ті з них, хто не зміг пробитись через ворожі порядки, боролися у підпіллі та в партизанських загонах. Однак частина поранених та знесилених бійців, не маючи боєприпасів, потрапила у полон. Полонених нацисти пригнали до Бабиному Яру і розстріляли, скоївши черговий воєнний злочин.
На жаль, неможливо встановити точну кількість розстріляних моряків. Існує чимало міфів, є окремі свідчення очевидців. Зокрема, киянка Н.Т. Горбачова свідчила про те, що взимку 1942 року у Бабиному Яру було розстріляно 65 полонених червонофлотців. А доктор історичних наук, професор Михайло Коваль стверджує, що 10 січня 1942 року нацистські кати розстріляли у Бабиному Яру біля 100 матросів (червонофлотців) і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії.
Подвиг військових моряків, які захищали рідну землю від нацистських загарбників у роки Другої світової війни назавжди залишиться прикладом виконання свого військового обов’язку. Воїни, які нині боронять Батьківщину від рашистських загарбників у екзистеційній війні проти Української держави і Українського народу, гідно наслідують їхній подвиг.
26 лютого 2024 року працівники Національногоісторико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Андрій Ткачук, Ігор Литвин, Ганна Линник, Ірина Мизак, Володимир Корнелюк вшанували пам’ять моряків Пінської військової флотилії, поклавши квіти до могил тих з них, хто спочиває на військовому та цивільному цвинтарях Лук’янівського некрополя.
Пам’ять про подвиг моряків - героїв Другої світової живе серед нас.
