29 вересня 2021 року, на 80-ті роковини Трагедії Бабиного Яру, Президент України Володимир Зеленський Указом присвоїв звання Героя України (посмертно) багатолітньому Президенту Ради національних товариств України у 1989 ― 2014 роках І.М. Левітасу. Зокрема, в Указі Президента України зазначено, що це звання йому присвоєно „За визначний особистий внесок у відродження та розвиток національних культур України, збереження та вшанування пам’яті про трагедію Бабиного Яру, консолідацію українського суспільства, багаторічну плідну громадську і просвітницьку діяльність“. (29.09.2021, № 494/2021)
11 грудня цього року виповнилося б 90 років від дня народження І.М.Левітаса. Народився він 11 грудня 1931 року в м. Ташкенті (тоді Узбецька РСР)
Ілля Михайлович Левітас належить до когорти видатних киян. За час своєї педагогічної та спортивної діяльності досяг вершин майстерності й професіоналізму. Випускник Вищої школи тренерів, Київського державного інституту фізичної культури та Київського державного педагогічного інституту ― мав незаперечний авторитет і повагу серед столичних освітян. Сорок років І.М.Левітас працював у школах Києва учителем фізичного виховання та російської літератури.
За ініциативою І.М.Левітаса середній школі №146 м. Києва було створено три шкільних музеї: Великої вітчизняної війни, Російської літератури та Олімпійської слави.
Педагогічна та громадська діяльність І.М.Левітаса була високо оцінена Батьківщиною: Відмінник народної освіти України, Заслужений працівник культури України.
У 90-х роках минулого століття створює Товариство єврейської культури та очолив Всеукраїнську раду національних товариств.
Проте справжнім подвигом є його діяльність зі збереження пам’яті жертв Київської катастрофи 1941― 1943 р.р. ― масового знищення нацистськими загарбниками мирних киян: євреїв, ромів, радянських активістів,підпільників, партизанів, заручників, учасників опору Організації українських націоналістів та військовополонених.
Стараннями І.М.Левітаса та його однодумців зібрано унікальні документи, свідчення очевидців цієї страшної трагедії, пошановано Праведників, тобто людей, які ризикуючи своїм життям та життям своїх сімей, рятували євреїв від масового знищення фашистськими нелюдами.
І.М.Левітас є автором і укладачем 34-х книг з історії єврейського народу, в тому числі 12 книг про трагедію Бабиного Яру. З цієї тематики йому належить більше 200 статей на сторінках різних часописів. У 1991 році він заснував Всеукраїнську газету „Єврейські вісті“. Він також був ініціатором заснування національних газет: вірмен, болгар, поляків, румун.
І.М.Левітас був одним з ініціаторів створення Державного історико-меморіального заповідника „Бабин Яр“. За його ж поданням до Президента України було прийнято Указ Глави держави „Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами трагедії Бабиного Яру“.
І.М.Левітас постійно нагадував істину древніх, які говорили, що мертві, про яких згадують, увічнюють в камені, історичній пам’яті ― отримують друге життя. Він був ініціатором встановлення пам’ятників на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр»: Менора; Пам’ятника дітям, убитим у Бабиному Яру; легендарній підпільниці, Герою України Тетяні Маркус; пам’ятного знака „Дорога смерті“; пам’ятника в м. Києві видатному єврейському письменнику Шолом Алейхему, меморіальних дошок прем’єр-міністру Держави Ізраїль Голді Меєр, яка народилась у нашому місті, музикантам Н. Рахліну, І. Шамо та багатьом іншим киянам, які залишили помітний слід у культурній спадщині нашої столиці.
Помер І.М.Левітас 4 серпня 2014 року. Похований на Байковому кладовищі в м. Києві.
Андрій Ткачук
Заступник Генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» з наукової роботи.
Ірина Мизак
Завідувач сектору міжнародних зв’язків
