Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту
Вперше "голокост" як термін був використаний у першому десятилітті XX століття. У побут слово увійшло з грецьких біблійних текстів і означало "всеспалення".
Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і отримало назву - Голокост, призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!
В історії людства було безліч «темних» плям, але так відверто, широкомасштабно і цинічно, суспільство ще не падало ніколи.
Один із найважливіших напрямів гітлерівського терору в роки війни визначався расистською теорією нацистів. Винищення «неповноцінних» народів та етнічних груп стало основною лінією політики Берліна на Сході Європи. Україна поряд з іншими європейськими державами стала жахливим полігоном нацистського конвеєру смерті.
«Акції зачисток», які проводили айнзатцгрупи після вступу німецьких військ, першими на території України відбулися на Галичині. У Львові особливі команди «4-А» та «4-Б» вдалися до погромів та арештів у перші дні після окупації. Звинувативши в загибелі в’язнів радянських тюрем комуністів і євреїв, вони викликали сплеск юдофобії у певної частини населення міста. Протягом тижня у Львові внаслідок погромів, ініційованих нацистами, було вбито 6 тис. євреїв.
З приєднанням дистрикту «Галичина» до Генерал-губернаторства відбувся «перехід від тотальних убивств у районах, де господарювали військові, до планомірного знишення за директивами, розробленими відомством Гіммлера».
У листопаді 1941 р. у Львові було відведено окрему ділянку міста для створення єврейського гетто. Одночасно постали ґетто в інших містах і містечках Галичини. «Остаточне вирішення» єврейського питання відбувалося у таборах і ґетто Дрогобича, Борислава, Тернополя, Болехова, Сколе, Стрия, Камінки, Винників, Острова, Зборова, Куровичів, Яктрокова, Ляцків, Плугова, Козака та інших населених пунктів. Загалом жертвами нацистської політики Голокосту в Галичині стали 610 тис. євреїв.
Одним із перших актів катастрофи на окупованих німцями українських теренах стала «Бердичівська трагедія». У цьому містечку протягом серпня-листопада 1941 р. було розстріляно, закопано живими і напівживими близько 30 тис. місцевих євреїв.
Всього лише за місяць німецькі спецкоманди знищили 3,5 тис. євреїв у Вінницькій і 22,5 тис. у Кам’янець-Подільській області. У ґетто на території цих двох областей у 35 місцях примусового утримання перебувало 106 тис. євреїв. Місцем масових страт у квітні 1942 р. став П’яничанський Ліс під Вінницею, де після облав на місцевому стадіоні було зібрано і знищено близько 10 тис. євреїв. Всього на Вінниччині окупанти вбили понад 105 тис. євреїв, у т.ч. етапованих з окупованої румунськими військами Бессарабії й Буковини, а на Кам’янець-Подільщині – 13,1 тис.
На території Західної Волині німецькому терору передували спровоковані та зрежисовані нацистами локальні єврейські погроми за участю місцевого населення у Кременці, Тучині, Тарговиці, Вишневиці, Людвиполі, Межиріччі. Перша хвиля антиєврейських акцій влітку 1941 р. забрала життя 15 тис. євреїв з Острога, Луцька, Дубна та Рівного. У листопаді 1941 р. тільки у Рівному нацисти розстріляли 21-23 тис. євреїв. Основна частина населення цієї національності була знищена під час ліквідації ґетто (весна-літо 1942 р.). До кінця року мартиролог поповнився 150 тис. особами жертв нацистського терору, що складало 3/5 єврейського населення краю.
Величезною братською могилою представників різних народів став Бабин Яр у Києві, де з 29 вересня до 3 жовтня 1941 р. спеціальні команди нацистів вбили понад 52 тис. євреїв, циган, українців, росіян, поляків і білорусів. За роки окупації це місце стало некрополем для 100-150 тис. цивільних (переважно євреїв) і радянських військовополонених.
У військовій зоні винищення євреїв теж набуло особливої інтенсивності з середини 1942 р. У Запорізькій області до березня 1942 р. було вбито 8,5 тис. євреїв. У жовтні 1942 р. нацисти розстріляли 3 тис. дітей від змішаних шлюбів з євреями у Мелітополі. У 1941-1942 рр. гітлерівці знищили на території Сталінської області 16 тис. євреїв, Дніпропетровської – 18 тис., Ворошиловградської – 2 тис., Сумської – 1 тис., Полтавської – 14 тис. Харківської – 12 тис., Херсонської – 3,5 тис., Чернігівської – 3 тис. євреїв. У Криму жертвами катастрофи стали 30 тис. євреїв і караїмів. Загалом на Лівобережжі і в Криму нацисти вбили 112 тис. осіб єврейської національності.
Жахлива політика терору нацистів і їх союзників проти євреїв знищила їх як етнорелігійну і соціокультурну спільноту в Україні. Жертвами Голокосту на українських землях стали близько 1 млн євреїв.
Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року, резолюція A/RES/60/7 . Метою запровадження цієї сумно пам’ятної дати, є активна просвітницька робота та сприяння у запобіганні можливих майбутніх актів геноциду, а так само зневаги до цінності людського життя.
Міжнародне співтовариство "беззастережно засуджує всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або громад, зумовлені етнічним походженням або релігійними віруваннями, де б вони не мали місце", - йдеться в тексті резолюції. Справжні і майбутні покоління не повинні забувати уроків наших загальнолюдських і настільки трагічних катастроф, інакше може виникнути дуже високий ризик повторення подібних моментів у майбутньому.
У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати...
До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту
Виставка
„Голокост. Болісна пам’ять”
Виставка проводиться з 26 січня по 05 лютого 2018 року
(відкриття о 12.00 год.)
Організатор:
Національний історико-меморіальний заповідник „Бабин Яр”
Місце проведення:
Адмінприміщення Національного історико-меморіального заповідника „Бабин Яр”
(вул. Мельникова, № 48-Б)
