«Зараз формується жива пам’ять» — ці слова стали ключовим меседжем публічного інтерв’ю директорки НІМЗ «Бабин Яр» Рози Тапанової, яке відбулося 23 липня в Музеї історії міста Києва у межах проєкту Музею

«Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Темою розмови, яку модерувала Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, була «Для чого потрібен Архів війни і як його створити?»

«Головне завдання заповідника — осмислення трагедії Бабиного Яру як одного з ключових символів Голокосту в Україні. Але після 24 лютого 2022 року ми стали свідками нової історичної травми — тому ми побудували нову стратегію нашої роботи. Сьогодні Бабин Яр — це інституція, яка створює діалог між минулим і теперішнім, працює з кількома шарами памʼяті та бере участь у презентації України в міжнародному історичному контексті», — зазначила Роза Тапанова.

Під час інтерв'ю багато уваги було присвячено принципам збереження воєнної памʼяті  - верифікації, структурі, етичності, захисту даних. Архів, за словами пані Рози, має не лише зберігати — а й говорити.

 «Ми формуємо “живу памʼять”. Архів має стати не лише сховищем, а місцем, де памʼять набуває голосу — в наративі, у виставці, в правосудді», — наголосила вона.

Модераторка події, Наталія Ємченко, додала: «Ми говоримо про те, що це вже найбільш задокументована війна, тому що вона відбувається фактично в прямому ефірі. Ми розуміємо, що найбільш прикладна тема, навколо якої збираються свідчення, — це правосуддя. У розмові ми зауважили: зараз саме час визначити принципи. Для мене питання принципів завжди першочергове. Тому що без обговорення і певного спільного прийняття базових принципів побудувати щось нове неможливо».

Публічні інтерв’ю відбуваються в рамках циклу подій, спрямованих на збереження пам’яті про війну. Наразі у просторі Музею «Голоси Мирних», розташованому у Музеї історії міста Києва, триває документаційний проєкт «Щоденники мирних: голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні».