Колектив Національного історико-меморіального заповідника „Бабин Яр” висловлює глибоке співчуття рідним, близьким, друзям, колегам і співробітникам Президента Ради національних товариств України та Єврейської Ради України, Голови Фонду „Пам’ять Бабиного Яру” Левітаса Іллі Михайловича.
Пішов з життя видатний громадський діяч, прекрасна людина, глибоко шанований єврейською громадою та всім українським суспільством за чесність, порядність і високоморальність.
Все своє життя Ілля Михайлович присвятив служінню людям. Він був великим працелюбом, талановитим педаго-
гом та керівником, чуйною людиною, сповненою творчих планів та життєвих прагнень і залишив на землі добрий слід та вдячну пам’ять про себе в серцях тих, кому був підтримкою та опорою. Він твердо стояв на своїх позиціях і ніколи не відступався від власних переконань під впливом зовнішньої кон'юнктури. Він був публічною людиною, сильною особистістю. Йому щиро вірили, за ним ішли. Ілля Михайлович завжди залишався самим собою, власним прикладом показував, як потрібно любити життя, свій народ і свою землю.
Нам сумно від того, що час іде невпинно і що, на жаль, відходять у вічність його кращі сини і дочки. Сьогодні боляче всім нам, але пам'ять про вірного сина єврейського народу і патріота України назавжди залишиться в наших серцях. Сумуємо разом з усіма хто знав І.М. Левітаса.
Ще з 15-річного віку І.М. Левітас займався зібранням документів та свідчень по історії та культурі єврейського народу. За цією темою він зібрав одну з найкращих колекцій в колишньому СРСР – книги, фотографії, військові реліквії, значки, листівки, фронтові листи, спогади. Колекція стала основою створення цілого ряду постійних та ювілейних виставок.
Зібрані весною 1946 р. І. М. Левітасом – учнем 7 класу – особисті речі загиблих у Бабиному Яру людей, є єдиними в світі, унікальними експонатами для створення Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру. Колекція, зібрана Іллею Михайловичем стала основою для створення постійно-діючої виставки „Бабин Яр”, яка налічує 60 стендів та експонатів. Ця виставка експонувалася в музеях м. Києва, Польщі, Чехії, Словакії та Німеччини.
І.М. Левітас - автор і укладач 34 книг з історії єврейського народу - героїчних і трагічних його сторінок, у тому числі - дванадцяти книг про трагедію Бабиного Яру. Автор більше 220 статей.
Ілля Михайлович є засновником та головою Фонду „Пам’ять жертв фашизму”. За ініціативою Іллі Михайловича в 1990 р. почала видаватися єврейська газета „Відродження”, а з 1991 р. – газета „Єврейські вісті” – додаток до газети Верховної Ради України „Голос України”. Це єдина у світі державна парламентська єврейська газета. Ілля Левітас був призначений її головним редактором.
Ставши головним редактором республіканської газети „Єврейські вісті” він приділяє темі героїчної участі воїнів-євреїв в Великій Вітчизняній війні по декілька сторінок в кожному номері. Сам написав десятки цікавих статтей про воєнначальників та рядових, про Героїв Радянського Союзу, про маловідомі подвиги євреїв, що воювали проти фашистських окупантів. Ці публікації лягли в основу його книги „Герої та жертви”.
У 1989 р. І. М. Левітас заснував Раду національних товариств України, яка зараз об'єднує більше 300 місцевих організацій 42 національностей. Організатор обласних рад національних товариств в 13 областях України і щорічного Всеукраїнського фестивалю «Усі ми діти твої, Україно»! (1990 р.). Ініціював створення національних товариств: ромського, курдського, естонського, ассірійського, казахського. Представляв Україну на різних міжнародних форумах, конференціях, конгресах, нарадах. Член Ради з питань мовної політики при Президентові України. У 2001-2003 рр. був головою Ради представників національних меншин України при Президентові України.
За ініціативою та безпосередньою участю Єврейської Ради України та його президента були створені Товариство „Україна-Ізраїль”, Кабінет Єврейської культури у складі Інституту міжнаціональних та політичних досліджень НАН України, Міжнародний Соломонів університет, організація „Бнай - Бріт”, Всеукраїнська Рада єврейських студентів, Всеукраїнська спортивна асоціація „Маккабі”. Ілля Михайлович ініціатор створення єврейських груп в Державному педагогічному інституті ім. Драгоманова (1990 р.) і Державному інституті театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого (1992 р.).
Ілля Михайлович Левітас є ініціатором установки пам'ятників Шолом-Алейхему, дітям розстріляним у Бабиному Яру, київській підпільниці Тетяні Маркус, а також меморіальних дошок Прем'єр-міністрові Держави Ізраїль Голді Меєр, яка народилася в Києві, письменникам Шолом-Алейхему і Д. Гофштейну, музикантам Н. Рахлину та І. Шамо, лікареві Б. Сигалову, відновлення звання Героя Радянського Союзу М. Грабському і М. Фельзенштейну, ініціатор надання звання Герою України відомій київській підпільниці Т. Маркус і командиру підрозділу Радянської Армії, що звільнив концентраційний табір „Освенцім”, капітанові А. Шапіро (2006 р.).
За ініціативою та під безпосереднім керівництвом І.М. Левітаса 22 жовтня 1988 р. був створений Фонд „Пам’ять Бабиного Яру”. За час свого існування Фонд виконав величезну роботу по збереженню в пам’яті людей трагедії, яка сталася в урочищі Бабин Яр в роки окупації м. Києва нацистами.
Фондами «Пам'ять жертв фашизму в Україні» і «Пам'ять Бабиного Яру» присвоєно звання Праведників більше 4 000 людей 13 національностей, що рятували від знищення євреїв у роки війни.
Завдяки зусиллям І.М.Левітаса встановлено прізвища більше 600-от мужніх людей, які рятували євреїв від розстрілів у Бабиному Яру, яким присвоєно почесне звання „Праведника Бабиного Яру” та багатьох нагороджено високими державними нагородами, орденом „За заслуги” ІІІ ст.
За свою громадську діяльність Ілля Михайлович нагороджений орденами «За заслуги» III, II, I ступенів, Почесними Хрестами Київського і Московського патріархату, російським орденом Петра Першого, десятьма медалями України, Росії, Ізраїлю, США, міжнародним „Орденом честі”, золотою медаллю Фонду ім. Зеєва (Володимира) Жаботинського.
І.М. Левітасу присвоєно почесне звання „Заслужений працівник культури України”, він нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України та Почесною грамотою Міністерства культури та туризму України. Обраний професором Академії безпеки, оборони і правопорядку Російської Федерації.
Своє життєве кредо Ілля Михайлович чітко висловив в одному інтерв’ю: „На першому місці для мене – загальнолюдські цінності, по - друге, я – громадянин України та, по-третє, я – єврей. В національному питанні ми повинні завжди залишатися просто людьми. Всі народи однакові, у всіх рівні права, всі мають право на своїх геніїв та своїх негідників. Ми, євреї, – також”.
І.М. Левітас в своїй діяльності в якості президента Ради національних товариств України займав тверду позицію по відношенню до спроб розколоти порозуміння і злагоду в середовищі національних меншин. В заяві з цього приводу він пише: „В нас одна Батьківщина – це єдина незалежна соборна Україна, роздрібнювати її на окремі національні князівства – злочин проти держави. Ми всі складаємо єдиний український народ, всі ми – діти України. Наша діяльність направлена на її розбудову, на збереження миру, злагоду та спокій”.
Його серце завжди відгукувалося на біль інших, він робив все, аби простягнути надійну руку підтримки тим, хто потребує допомоги.
Своєю небайдужістю, вмінням перейматися проблемами оточуючих Ілля Михайлович заслужив глибоку повагу та шану серед колег, друзів, пересічних громадян.
Важко знайти слова, які могли б зменшити біль тих, хто втратив близьку і дорогу людину. У цей скорботний час ми всією душею поділяємо з вами всю глибину непоправної втрати.
Вічна пам’ять Іллі Михайловичу Левітасу.
