13 березня 1961 року сталася одна з наймасштабніших техногенних катастроф в історії Києва та України. 60 років тому густий потік відходів цегельного виробництва (пульпи), які зливали у Бабин Яр, прорвав дамбу і за лічені хвилини затопив київський мікрорайон Куренівка. Величезна хвиля з початковою висотою до 14 м та шириною до 20 м зі швидкістю 3-5 метрів за секунду зруйнувала багато будівель, забравши життя, лише офіційно, 145 людей. За версією дослідників жертв було набагато більше.
Згідно з офіційним звітом (для службового користування), внаслідок техногенної аварії зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будинків. Непридатними для проживання виявилося 298 помешкань, у тому числі 163 приватні будинки, в яких мешкало 353 родини чисельністю 1128 осіб. Загальна сума збитків склала понад 3,7 млн. радянських карбованців.
Влада довгий час приховувала й применшувала масштаби та наслідки аварії. Інформація про неї піддавалися жорсткій цензурі. Щоб запобігти витоку інформації про куренівські події за межі міста у Києві на кілька днів було вимкнено міжміський телефонний зв’язок.
Співробітники КДБ засвічували фотоплівки аматорів, які фіксували аварію та її жахливі наслідки, вилучали готові знімки. Тільки через три дні після катастрофи по міському радіо сповістили про неї, проте в масштабах країни про це не повідомлялось.
Катастрофа стала гірким уроком наслідків недбалості і безвідповідальності. Адже трагедії могло б не бути, якби не було прийняте рішення про затоплення пульпою Бабиного Яру – місця розстрілу нацистами десятків тисяч людей. Куренівська катастрофа стала черговим злочином тоталітарного радянського режиму.
Довгий час пам’ять про катастрофу жила лише в народі, бо влада не хотіла згадувати жертв свого нехлюйства.
Лише у роки державної незалежності України пам’ять про жертви Куренівської катастрофи належно вшановується щороку.
Напередодні 60-х роковин трагедії у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» відкрилась виставка «Куренівська трагедія: погляд через 60 років», яку підготували наукові співробітники Заповідника Михайло Гутор та Володимир Корнелюк. А також – постійна фотодокументальна виставка «Куренівська трагедія», з якою можна ознайомитись на сайті Заповідника.
12 березня 2021 року Київський міський голова Віталій Кличко та перший Президент України Леонід Кравчук відкрили на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» меморіальну інсталяцію «Погляд у минуле» за авторством Олега Шовенка, яка присвячена пам’яті жертв Куренівської трагедії. У заході взяли участь перший заступник Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, діячі культури, вчені, представники громадськості та інші.
Інсталяція являє собою монумент, який складається з більш ніж 100 цеглин, з яких у різні роки будувалась українська столиця. У монумент вмонтовано монокуляри, в яких, зокрема, демонструються документальні кадри про катастрофу, що зберігаються у Центральному державному кінофотофоноархіві ім. Г.С. Пшеничного.
Монумент встановлено біля того місця, де 60 років тому селевий потік прорвав дамбу, внаслідок чого було затоплено житлові квартали та забрано життя сотень людей.
Під час церемонії відкриття виконуюча обов’язки генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр Роза Тапанова зазначила, що відкрита інсталяція – пам’ять про Куренівську трагедію та можливість побачити частину цієї жахливої історії, задатись питанням, чому це трапилось, навіщо хотіли зрівняти з землею Бабин Яр і що з цього вийшло.
Фоторепортаж Володимира Корнелюка :
