27 січня в Україні і світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7), співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. «Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість», – йдеться в резолюції ГА ООН.
Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова Верховної Ради від 5 липня 2011).
Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського містечка Освенцима.
Варто нагадати, що Голокост з грецької перекладається як "всеспалення" й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, Голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона – на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу пр після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.
Організатори виставки: Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр», Національна суспільна телерадіокомпанія України, Єврейський форум України, Єврейський фонд України.
Місце проведення: Національна суспільна телерадіокомпанія України, вул. Юрія Іллєнка, № 42.
