29 листопада 2012 р. в Будинку вчених (Київ, вул. Володимирська, 45-А) відбувся Вечір пам’яті Володимира (Зеєва) Жаботинського. Вечір було організовано Міжнародним товариством „Україна -Ізраїль”.
На вечорі були присутні П. П. Толочко - Директор Інституту археології НАН України, голова Українського товариства охорони пам’яток історії та культури; І.М. Левітас - Президент Ради національних товариств України, голова Фонду „Пам’ять Бабиного Яру” разом з працівниками Фонду; М.В.Засеєв-Руденко – радянський кінорежисер, сценарист, актор; Б.І. Глазунов – директор Національного історико-меморіального заповідника „Бабин Яр” разом з працівниками Заповідника; С. Г. Ярова - Голова Всеукраїнської громадської організації "Асоціація праведників „Бабиного Яру” разом з активістами Асоціації праведників та інші.
Голова товариства „Україна -Ізраїль” Лариса Павлівна Скорик розповіла присутнім, що Жаботинський (Зеєв) Володимир був одним із лідерів та ідеологів сіоністського руху (лідер правого сіонізму), прозаїк, публіцист, поет, перекладач. Писав російською та івритом.
В. Жаботинський народився в Україні в кінці століття і багато думок і роздумів присвятив найважливішому питанню: чи повинні євреї мати свою державу, а також чи повинні українці, як і усі нації, мати свою державу, бути державним народом?
Наріжним каменем спадщини Зеева Жаботинского була проблема національних культур, національної ідентичності. Розвиток взаємовідносин України і Ізраїлю, українського і єврейського народів на принципах Зеева Жаботинского могло б стати своєрідною моделлю вирішення у минулому далеко не найкращих міжнаціональних відносин.
Лариса Скорик доповіла присутнім, що лауреатом нагороди Фонду ім. Зеєва (Володимира) Жаботинського від Товариства «Україна – Ізраїль» 2012 року, за визначний внесок у справу міжнаціонального порозуміння, став І.М. Левітас - видатний громадський діяч, який ще в далекі 80-і роки першим подав голос про правду Бабиного Яру, про трагедію єврейського народу і про його право на гідне відношення до цієї трагедії.
І.М. Левітас - ініціатор встановлення пам'ятників "Менора"(1991), Шолом-Алейхему(1997), "Пам'ятника знищеним у Бабиному Яру дітям"(2001), підпільниці Тетяні Маркус(2009), пам'ятного знаку "Дорога смерті"(2011), меморіальних дощок прем'єр-міністрові Держави Ізраїль Голді Мейєр, яка народилася в Києві, письменникам Шолом-Алейхему і Д. Гофштейну, ініціатор того, що надано звання Герой України відомій підпільниці Тетяні Маркус і капітану А. Шапіро(2006), нагородження орденом "За заслуги" 424 Праведників Бабиного Яру і України (2006 і 2008). Організатор і автор перших в СРСР виставок з героїзму єврейського народу та трагедії Бабиного Яру.
І.М. Левітас - автор і укладач 34 книг з історії єврейського народу - героїчних і трагічних його сторінок, у тому числі - дванадцяти книг про трагедію Бабиного Яру. Автор більше 220 статей. Укладач єдиних на пострадянському просторі "Єврейської військової енциклопедії", "Книги пам'яті Бабиного Яру", "Книги пам'яті євреїв-киян, загиблих у Великій Вітчизняній війні", "Билися в одному строю".
Присутні тепло вітали І.М. Левітаса з нагородою, багато згадували з історії взаємних відносин євреїв та українців, дякували за відданість справі увіковічнення пам’яті євреїв, загиблих у Бабиному Яру та за сподвижницьку працю на благо народів двох держав – України та Ізраїлю.
На закінчення присутні заслухали кілька пісень у виконанні Народного артиста України, нагородженого дипломом “За голос унікальної краси” на фестивалі “Світ музики” у м. Фівідзано (1999 р., Італія) – Олександра Василенка.
